Здавна в Україні ставлення до одягу було дбайливим і шанобливим. Матері, вишиваючи одяг своїм дітям, вкладали всю свою ніжність і молитву до Бога про збереження дорогих чад. Українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом, а ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити, з яких країв родом власник вишиванки.

Які б складні часи не переживав український народ, але любов до традиційної вишивки у нього ніколи не згасала. Дбайливо зберігають і примножують традиції національної вишивки і в наші дні. Ось уже 10 років поспіль у третій четвер травня українці відзначають унікальне свято - День вишиванки. Це свято поки не є офіційним, воно не прикріплене до жодних історичних чи релігійних подій, воно покликане сприяти національній єдності і культурному відродженню нашого народу.

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до її реалізації та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

У 2016 році День вишиванки в Україні святкують 19 травня. Учні та вчителі шкіл району із задоволенням долучилися до свята. Школи замайоріли різнобарвними візерунками української вишивки. Класні керівники провели бесіди з учнями з даної тематики. По школах проведено свято вишиванки, організовано виставки вишиванок, паради, а в окремих навчальних закладах - дефіле у вишиванці.

Проведення такого свята продемонструвало, що вихованці шкіл разом зі своїми батьками відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.